"Правове становище
населення в давніх державах Північної Африки, Передньої та Центральної
Азії" (за "Законами Хамурапі" та "Книгою мертвих")
Структура
Зводу законів Хаммурапі
Збірка законів регулювала правові відносини в державах Дворіччя, насамперед Вавінону. Складається із прологу, 282 статей і епілогу. У законах Хаммурапі регулюються цивільні, зобов'язальні, трудові, шлюбно-сімейні, кримінальні та кримінально-процесуальні відносини. Цей збірник не має чіткої системи викладу матеріалу, проте певна внутрішня система у кодексі простежується:
ст.1-5 — суд та судочинство; спрямовані проти сваволі та тяганини у судах, встановлюється відповідальність недобросовісних суддів;
ст.6-126 — питання власності, її захист, встановлюється покарання за посягання на неї;
ст.127-195 — шлюб, сім'я, спадкування. Розглядаються питання про форми й умови укладання шлюбу, можливі умови багатоженства, розлучення, майнові та особисті відносини подружжя, передбачені різні злочини проти сім'ї, врегульовуються питання спадкування майна померлих;
ст.196-214 — злочини проти особи, її життя, честі і гідності;
ст.215-282 — норми щодо праці.
Під час царювання Хаммурапі покарання були дуже жорстокими, часто винного засуджували до смерті чи скалічення. Більш легкими покараннями вважалися нанесення ударів батогом чи вигнання з рідних місць. Злочинців зазвичай змушували зазнати того самого, що вони заподіяли своїй жертві. Хаммурапі бачив справедливість у тому, щоб відплатити, як кажуть, «око за око, зуб за зуб». Не чини іншому такої образи чи шкоди, яку сам не хочеш зазнати або відчути. До смертної кари засуджували за крадіжку власності, за непідкорення цареві, за вбивство, навіть коли воно було вчинене випадково. А якщо хтось зламав іншій людині кістку, вибив зуб чи ушкодив око, то у винного також вибивали око чи зуб або ламали кістку. У кожному місті царем були поставлені чиновники — судді. Звинувачення без доказів суд не приймав. Щоб прийняти своє рішення, суд вислуховував свідків. Якщо не вдавалося знайти свідків злочину, звинваченого вели до річки. Там його примушували зануритись у воду. Якщо він тонув — отже, бог річки забрав його до себе як винного. Якщо ж йому вдавалося випливти, то він вважався чистим перед богами та невинним.
«Кни́га мертвих» — збірник єгипетських гімнів і релігійних текстів, який вміщували до гробниці з метою допомогти померлому здолати всі небезпеки потойбічного світу й отримати умиротворення і благополуччя вічного життя. Цей релігійно-містичний твір складається зі 160–190 розділ, іне пов'язаних між собою різного обсягу. Будь-який благочестивий єгиптянин, чи то фараон, чи бідний селянин; жрець, чи слуга другорядного начальника — жили, постійно звертаючись до вчення Книги мертвих. Єгиптян ховали згідно з вказівками цих священних текстів, їхня надія на вічне життя після смерті ґрунтувалась на дієвості її гімнів, молитов і заклинань.
Вона призначена насамперед для того, аби допомогти мертвим у загробному житті. Елементи моралі, необхідні для стабільної соціальної та економічного життя, в Стародавньому Єгипті спочатку закріпилися релігією, а тільки потім законом. За своїм опису суд Осіріса дуже схожий на суд фараона.
На суді покійний звертається до Осіріса, а потім до кожного з 42 богів, виправдовуючись в смертному гріху, яким той чи інший бог відав. У цій же главі міститься текст виправдувальною мови:
Слава тобі, боже великий, владика обопільної правди. Я прийшов до тебе, пане мій. Ти привів мене, щоб споглядати твою красу. Я знаю тебе, я знаю ім'я твоє, я знаю імена 42 богів, які перебувають з тобою у палати обопільної правди, які живуть, підстерігаючи злих і харчуючись їхньою кров'ю в день звіту перед обличчям Благого. Ось я прийшов до тебе, владика правди; я приніс правду, я відігнав брехня. Я не творив несправедливого щодо людей. Я не робив зла. Не робив того, що для богів гидоту. Я не вбивав. Чи не зменшував хлібів в храмах, чи не зменшував їжі богів, що не схоплене заупокійних дарів у небіжчиків. Я не зменшував заходи зерна, що не зменшував міри довжини, не порушував заходи полів, що не збільшував вагових гирь, не підробляв стрілки ваг. Я чистий, я чистий, я чистий, я чистий.
В цьому ж розділі наводиться мова, яка вимовляється при виході з «чертога обопільної правди». Вона цікава тим, що в ній покійний каже:
… ні до мене звинувачення з боку сучасного царя … Я з'явився до вас без гріха, без вад, без зла, без свідка, проти якого я б зробив що-небудь погане …
Завдання:
І. Вправа "Незакінчене речення" (у зошиті продовжити кожне, не переписуючи, записувати за номером):
1. У Південно-Західній Азії протікають річки …
2. Клімат Межиріччя був ….
3. Крім зернових культур жителі Межиріччя вирощували ….
4. Найдавнішим містом та столицею у Шумері вважали місто …
5. Письмо шумерів називалося …
6. Розквіт Вавилону пов'язують з правлінням царя …
7. Цар Навуходоносор ІІ створив висячі сади ...
8. Під час будівництва Вавилонської вежі за легендою вавилоняни втратили .... через свою ....
ІІ. Розподіліть наведені стаття законів Хаммурапі за такими категоріями Злочини проти особи, Майнові злочини, Злочини у родинних відносинах (зробити в зошиті таблицю, записати в стовпчики лише номер статті)
|
Злочини проти особи |
Майнові злочини |
Злочини у родинних відносинах |
|
|
|
|
Ст. 1 Якщо людина почне, клянучись, звинувачувати іншу людину у вбивстві, а цього не доведе, то її треба вбити.
Ст. 2 Якщо людина звинуватить іншу людину в чаклунстві, але не доведе цього, то звинувачений має піти до Річки і кинутись у воду
Ст. 3 Якщо людина виступить у судовій справі свідком звинувачення, але не докаже цього, і якщо ця судова справа стосувалася життя, то цю людину треба вбити.
Ст. 14 Якщо людина вкраде малорічного сина людини, то її треба вбити.
Ст. 22 Якщо людина пограбує і буде схоплена, то її треба вбити
Ст. 117 Якщо людина має на собі борг і віддасть за срібло або віддасть у боргову кабалу свою дружину, свого сина або свою дочку, то вони повинні служити у будинку позичкаря або лихваря три роки; на четвертий рік треба відпустити їх на свободу.
Ст. 195 Якщо син вдарить свого батька, то йому треба відрізати пальці.
Ст. 196 Якщо людина пошкодить око іншій людині, то треба пошкодити її око.
Ст. 200 Якщо людина виб'є зуба людині, рівній собі, то треба вибити їй зуба.
Ст. 229 Якщо будівельник збудує людині дім і зробить свою роботу неякісно, так, що збудований ним будинок завалиться і спричинить смерть господарю будинку, то цього будівельника треба вбити.
ІІІ. Дати розгорнуту відповідь на одне з запитань (5-7 речень) на вибір, користуючись текстом практичного заняття:
А)«Які із законів Хаммурапі доцільно було б використовувати в наш час?»
Б)«Чи боялися давні єгиптяни порушувати закони, знаючи про страшний суд Озіріса із Книги мертвих?»
В) «В чому проявляється жорстокість і справедливість Законів Хаммурапі?»
