Поради учням
Есе (трансформований, адаптований, змінений жанр літератури) набуває все більшої популярності як вид письмової самостійної роботи українського студента, а саме: як твір-міркування невеликого обсягу з вільною композицією, що виражає індивідуальні враження, міркування з конкретного питання, проблеми й свідомо не претендує на повноту й вичерпне трактування теми.
Есе припускає вираження автором своєї точки зору, особистої суб'єктивної оцінки предмета міркування, дає можливість нестандартного (творчого), оригінального висвітлення матеріалу; часто це розмова вголос, вираження емоцій та образність. Це також вільний стиль з можливими елементами імпровізації, певного пафосу, іронії. Однак все це призводить як до різних трактувань цього виду письмової роботи, так і до різних спроб його формалізації.
Як написати твір есе
Важливим джерелом інформації є історична карта
Карта в історичному атласі має стати Вашим постійним помічником при самостійній роботі. Така карта зазвичай присвячена конкретній темі, містить масив текстової та хронологічної інформації і може прислужитися як довідникове видання.
Пам'ятки для роботи на уроці історії.
Схема аналізу історичних фактів, подій, явищ та процесів
Історичний факт – першоцеглинка історичних знань. Він непотворний, як неповторні простір і час, де він протікає, оскільки вони перебувають у постійному русі. Історична подія – сукупність логічно завершених та обмежених у просторі й часі історичних фактів. Історичне явище – комплекс аналогічних історичних фактів або їх ознак, які зберігалися чи зберігаються протягом певного часу та в певному просторі (території). Історичний процес – ланцюг взаємопов'язаних у часі й просторі причинно-наслідковими зв'язками історичних подій і явищ: - коли відбувалися чи проходили ці факти, події, явища чи процеси; - де вони проходили; - за яких історичних обставин вони проходили; які події пройшли напередодні; - який розвиток вони отримали надалі; - яка соціальна верства чи верстви були основними учасниками події; - яку роль відіграли тут історичні особи та чиї інтереси вони відображали; - який слід залишили ці факти, події чи процеси в історії регіону, країни чи світу; -випадковим чи закономірним був саме такий перебіг подій та які вони мали наслідки; - які альтернативи розвитку існували за тих історичних умов; а як би повелися Ви за таких умов?
Схема аналізу подій з хронологічної точки зору (локалізація подій у часі) - коли пройшли ці події, як довго вони тривали, в якій послідовності проходили; - на який період історії людства вони припадають; - як ця подія співвідноситься з іншими подіями чи процесами; - як ця подія кореспондується з однотипними подіями чи процесами вітчизняної та регіональної історії; - складання хронологічних чи синхроністичних простих чи складних таблиць.
Визначення місця історичних подій у просторі (використання карти як історичного джерела) - правильно займіть позицію біля карти (так, щоб не заступати природне освітлення карти); - запам'ятайте, що коли ви стоїте навпроти карти, наверху буде північ (південь – унизу), а зліва – захід (відповідно, справа – схід); - навчіться читати легенду карти – її умовні позначення. При всій різноманітності карт однотипні факти, події та явища – кордони та столиці, райони повстань, напрями головних ударів і місця битв тощо – зображуються на них схожими позначками; - зверніть увагу на написи, діаграми, таблиці, портрети, рисунки, які є на карті, і ви зрозумієте, що є резон у твердженні „Карта – це державна шпаргалка”; - працюючи з контурною картою, користуйтеся кольоровими олівцями, робіть умовні позначення; - на дрібномасштабних картах окремі позначки робіть цифрами, які включайте в умовні позначення, це впливатиме на естетику виконаної Вами роботи.
Схема аналізу історичного документу
Документ первинний (запис очевидця або учасника події) чи вторинний (коментар чи переказ про подію з уст дослідника). Відділіть у документі факти від коментарів та аналізуйте їх окремо. - Хто автор цього документу? Чиї інтереси він захищає? - Про що розповідається в документі? Яка сторона події чи явища замовчується?
- Коли написаний цей документ? Як могли вплинути на нього автори, історичні події чи загальна ситуація в цей період?- Де відбувалася подія, про яку йдеться в документі? - Якими мотивами керувався автор документу? - Як цей документ кореспондується з іншими свідченнями про ці факти, подію, явище чи процес? Схема характеристики історичної особи(складання історичного портрету)
- Історичні умови, виклики та вплив оточуючого суспільного середовища на формування особистості історичної постаті. Особистісні якості історичного діяча та умови їх становлення та формування. - Цілі діяльності та можливості їх досягнення. - Якими засобами та шляхами досягається поставлена мета. - Основні результати діяльності історичної особи для регіону, країни чи світу. - У чому значення діяльності цієї особистості. - Яке Ваше ставлення до цієї особи як людини та як історичного діяча?
Види роботи з текстом підручника як джерелом інформації
- читання мовчки або вголос; - виписування дат; - складання хронологічних таблиць; - робота з термінами, географічними назвами, висновками; - виписування імен історичних персоналій; - відбір історичних фактів для доведення окремих суджень; - формулювання висновків на основі прочитаних фрагментів тексту; конспектування; - складання плану чи тез.
Складання плану1.Уважно прочитайте назву теми плану, текст параграфу.2.Спробуйте засвоїти зміст матеріалу в цілому.3.Відберіть тільки той текст, який висвітлює тему, за якою потрібно скласти план.4.3апишіть головні, на Ваш погляд, думки тексту – це і будуть орієнтовні пункти Вашого плану.5.Добре продумайте, сформулюйте й запишіть ці головні думки. Це буде простий план теми.6.Якщо план складний, виділіть провідні (дві-три) ідеї та спробуйте перегрупувати матеріал таким чином, щоб він відповідав цим ідеям.7.3найдіть дані, які розкривають кожну з виділених вами головних ідей, і запишіть їх у вигляді підпунктів плану.8.Перевірте, чи розкриває план тему, чи є у ньому своя логіка й завершеність, яка дозволить Вам краще засвоїти матеріал.Пам'ятайте! Структурно план поділяється на вступ, основну частину та висновки.
Конспектування Конспектування – це стислий виклад основного змісту прочитаного (почутого). - Кілька разів прочитайте текст, постарайтеся засвоїти його зміст в цілому. - Розділіть текст на окремі блоки (відносно самостійні частини). - Зробіть аналіз кожної із частин, виділивши в ній головне. - Сформулюйте тези і випишіть вислови, які їх аргументують. - Запишіть основні положення та ідеї тексту або почутої інформації.
Узагальнення Узагальнення – визначення загальних, суттєвих ознак історичного явища чи процесу, формулювання провідних понять чи ідей того, що опрацьовано чи вивчено; узагальнення ґрунтується на аналізі та синтезі та йде від простого до складного (від конкретного до абстрактного). - Виділіть головне поняття в отриманому завданні. - Перевірте, як Ви зрозуміли його зміст. - Відберіть основні, типові факти з опрацьованого матеріалу. - Проаналізувавши їх, виділіть спільні риси. - Сформулюйте провідну ідею, вектор розвитку явища чи процесу.
Порівняння Порівняння – це розумова операція, спрямована на встановлення рис схожості та відмінності між певними історичними подіями, явищами чи процесами. Етапами порівняння можуть бути: - засвоєння об'єктів порівняння та їх запис; - виділення критеріїв – споріднених суттєвих ознак об'єктів, які порівнюються; це – найскладніша частина порівняння. Критерії порівняння – це своєрідний план спільних ознак тих чи інших подій, явищ чи процесів. - чітке формулювання й короткий запис змісту порівняння; - порівняння об'єктів за кожним з критеріїв; - стисле узагальнення та його запис. Найбільш вдалою, на мій погляд, формою порівняння є таблиця.
- Коли написаний цей документ? Як могли вплинути на нього автори, історичні події чи загальна ситуація в цей період?