Пам`ятка учням

 

Поради учням

 Есе (трансформований, адаптований, змінений жанр літератури) набуває все більшої популярності як  вид письмової самостійної роботи українського студента, а саме: як твір-міркування невеликого обсягу з вільною композицією, що виражає індивідуальні враження, міркування з конкретного питання, проблеми й свідомо не претендує на повноту й вичерпне тракту­вання теми.

Есе припускає вираження автором своєї точки зору, особистої суб'єктивної оцінки предмета міркування, дає можливість нестан­дарт­ного (творчого), оригінального висвітлення матеріалу; часто це розмова вголос, вираження емоцій та образність. Це також вільний стиль з можливими елементами імпровізації, певного пафосу, іронії. Однак все це призводить як до різних трактувань цього виду письмової роботи, так і до різних спроб його формалізації. 

Як написати твір есе

  Важливим джерелом інформації є історична карта

    Карта в історичному атласі має стати Вашим постійним помічником при самостійній роботі. Така карта зазвичай присвячена конкретній темі, містить масив текстової та хронологічної інформації і може прислужитися як довідникове видання.

     Карта у підручнику має на меті ілюструвати текст, тому її інформаційні можливості обмежені. До неї варто звертатися безпосередньо при читанні підручника.

     Певною мірою долучитися до процесу створення історичних карт Вам допоможе робота з контурною картою, яку Ви заповнюєте самостійно. Для отримання кращого результату варто дотримуватися кількох нескладних правил:

1. Заповнюйте контурну карту після вивчення конспекту та відповідного параграфу підручника.

2. Читайте підручник вдумливо, намагайтеся запам’ятати назви історичних областей, місця битв тощо.

3. Виконуйте завдання до контурної карти послідовно.

4. Не заповнюйте контурну карту механічно, при нанесенні відповідних позначок намагайтеся пригадати суть подій та їхні наслідки.

5.При виконанні завдань на контуронїй карті користуйся кольоровими оліцями.

6.Можливо виконання роботи з контурною картою в електронному вигляді за допомогою графічного редактора.

Критерії оцінювання 

Початковий рівень : робота в контурній карті виконана не в повному обсязі, присутні помилки, неохайне виконання:

Середній рівень: робота в контурній карті виконана не в повному обсязі, охайно. Присутні окремі неточності;

Достатній рівень: робота в контурній карті виконана в повному обсязі, згідно картографічних вимог. Висновки зроблено правильно

Високий рівень: Робота в контурнійкарті виконана вповному обсязі, згідно картографічних вимог. Учень виконує додаткові завдання. Крім основного змісту, виконано додаткову роботу учнем на контурній карті або подано додаткову інформацію по темі.

Пам'ятки  для роботи на уроці історії.

Схема аналізу історичних фактів, подій, явищ та процесів

            Історичний факт – першоцеглинка історичних знань. Він непотворний, як неповторні простір і час, де він протікає, оскільки вони перебувають у постійному русі.

            Історична подія – сукупність логічно завершених та обмежених у просторі й часі історичних фактів.

            Історичне явище – комплекс аналогічних історичних фактів або їх ознак, які зберігалися чи зберігаються протягом певного часу та в певному просторі (території).

            Історичний процес – ланцюг взаємопов'язаних у часі й просторі причинно-наслідковими зв'язками історичних подій і явищ:

- коли відбувалися чи проходили ці факти, події, явища чи процеси;

- де вони проходили;

- за яких історичних обставин вони проходили; які події пройшли напередодні;

- який розвиток вони отримали надалі;

- яка соціальна верства чи верстви були основними учасниками події;

- яку роль відіграли тут історичні особи та чиї інтереси вони відображали;

- який слід залишили ці факти, події чи процеси в історії регіону, країни чи світу;

-випадковим чи закономірним був саме такий перебіг подій та які вони мали наслідки;

- які альтернативи розвитку існували за тих історичних умов; а як би повелися Ви за таких умов?

Схема аналізу подій з хронологічної точки зору (локалізація подій у часі)

- коли пройшли ці події, як довго вони тривали, в якій послідовності проходили;

- на який період історії людства вони припадають;

- як ця  подія співвідноситься з іншими подіями чи процесами;

- як ця подія кореспондується з однотипними подіями чи процесами вітчизняної та регіональної історії;

 - складання хронологічних чи синхроністичних простих чи складних таблиць.

Визначення місця історичних подій у просторі (використання карти як історичного джерела)

- правильно займіть позицію біля карти (так, щоб не заступати природне освітлення карти);

- запам'ятайте, що коли ви стоїте навпроти карти, наверху буде північ (південь – унизу), а зліва – захід (відповідно, справа – схід);

- навчіться читати легенду карти – її умовні позначення. При всій різноманітності карт однотипні факти, події та явища – кордони та столиці, райони повстань, напрями головних ударів і місця битв тощо – зображуються на них схожими позначками;

- зверніть увагу на написи, діаграми, таблиці, портрети, рисунки, які є на карті, і ви зрозумієте, що є резон у твердженні „Карта – це державна шпаргалка”;

- працюючи з контурною картою, користуйтеся кольоровими олівцями, робіть умовні позначення;

- на дрібномасштабних картах окремі позначки робіть цифрами, які включайте в умовні позначення, це впливатиме на естетику виконаної Вами роботи.

Схема аналізу історичного документу

            Документ первинний (запис очевидця або учасника події) чи вторинний (коментар чи переказ про подію з уст дослідника).

            Відділіть у документі факти від коментарів та аналізуйте їх окремо.

- Хто автор цього документу? Чиї інтереси він захищає?

- Про що розповідається в документі? Яка сторона події чи явища замовчується?
- Коли написаний цей документ? Як могли вплинути на нього автори, історичні події чи загальна ситуація в цей період?

-  Де відбувалася подія, про яку йдеться в документі?

-  Якими мотивами керувався автор документу?

-  Як цей документ кореспондується з іншими свідченнями про ці факти, подію, явище чи

          процес?

                 Схема характеристики історичної особи(складання історичного портрету)

-  Історичні умови,  виклики та вплив оточуючого суспільного середовища на формування особистості історичної постаті. Особистісні якості історичного діяча та умови їх становлення та формування.

-  Цілі діяльності та можливості їх досягнення.

-  Якими засобами та шляхами досягається поставлена мета.

-  Основні результати діяльності історичної особи для регіону, країни чи світу.

-  У чому значення діяльності цієї особистості.

-  Яке Ваше ставлення до цієї особи як людини та як історичного діяча?

            Види роботи з текстом підручника як джерелом інформації

- читання мовчки або вголос;

- виписування дат;

- складання хронологічних таблиць;

- робота з термінами, географічними назвами, висновками;

-  виписування імен історичних персоналій;

-  відбір історичних фактів для доведення окремих суджень;

-  формулювання  висновків  на основі прочитаних фрагментів тексту; конспектування;

- складання плану чи тез.

                                              Складання плану

1.Уважно   прочитайте  назву теми плану, текст параграфу.

2.Спробуйте засвоїти зміст матеріалу в цілому.

3.Відберіть тільки той текст, який висвітлює тему, за якою потрібно скласти план.

4.3апишіть головні,  на Ваш погляд, думки тексту – це і будуть орієнтовні пункти Вашого плану.

5.Добре продумайте, сформулюйте й запишіть ці головні думки. Це буде простий план теми.

6.Якщо план складний, виділіть провідні (дві-три) ідеї та спробуйте перегрупувати матеріал таким чином, щоб він відповідав цим ідеям.

7.3найдіть дані, які розкривають кожну з виділених вами головних ідей, і запишіть їх у вигляді підпунктів плану.

8.Перевірте, чи розкриває план тему, чи є у ньому своя логіка й завершеність, яка дозволить Вам краще засвоїти матеріал.

Пам'ятайте! Структурно план поділяється на вступ, основну частину та висновки.

Конспектування

            Конспектування – це стислий виклад основного змісту прочитаного (почутого).

-  Кілька разів прочитайте текст, постарайтеся засвоїти його зміст в цілому.

-  Розділіть текст на окремі блоки (відносно самостійні частини).

-  Зробіть аналіз кожної із частин, виділивши в ній головне.

-  Сформулюйте тези і випишіть вислови, які їх аргументують.

-  Запишіть основні положення та ідеї тексту або почутої інформації.

Узагальнення

            Узагальнення – визначення загальних, суттєвих ознак історичного явища чи процесу, формулювання провідних понять чи ідей того, що опрацьовано чи вивчено; узагальнення ґрунтується на аналізі та синтезі та йде від простого до складного (від конкретного до абстрактного).

-  Виділіть головне поняття в отриманому завданні.

-  Перевірте, як Ви зрозуміли його зміст.

- Відберіть основні, типові факти з опрацьованого матеріалу.

-  Проаналізувавши їх,  виділіть спільні риси.

-  Сформулюйте провідну ідею, вектор розвитку явища чи процесу.

Порівняння

            Порівняння – це розумова операція, спрямована на встановлення рис схожості та відмінності між певними історичними подіями, явищами чи процесами. Етапами порівняння можуть бути:

-  засвоєння об'єктів порівняння та їх запис;

-  виділення критеріїв – споріднених суттєвих ознак об'єктів, які порівнюються; це – найскладніша частина порівняння. Критерії порівняння – це своєрідний план спільних ознак тих чи інших подій, явищ чи процесів.

-  чітке формулювання й короткий запис змісту порівняння;

-  порівняння об'єктів за кожним з критеріїв;

-  стисле узагальнення та його запис.

            Найбільш вдалою, на мій  погляд, формою порівняння є таблиця.

6 клас "Утворення імперії Александра Македонського. Практична робота: створення історичного портрету".

 Складіть історичний портрет Александра Македонського. 

Схема виконання описана на с.189 підручника. Робота виконується на листку А4, де бажано зобразити Александра Македонського (у вигляді малюнку або зображення із інтернету), далі коротко скласти розповідь, аналіз історичної постаті за схемою зі с.189 підручника (не відповідати по пунктах на питання, а скласти розповідь, проаналізувати його діяльність та її значення).

Для аналізу можна користуватися презентацією поданою нижче, інформацією із підручника, із відкритих джерел, інтернету в тому числі.

Зверху листка А4 підписати назву роботи - "Історичний портрет Александра Македонського", прізвище та ім`я учня\учениці, який виконав завдання, клас. 

 

Практична робота №5. Зіставити суспільний устрій Афін і Спарти

 

Історія, 6 клас 

Практична робота №5. Зіставити суспільний устрій Афін і Спарти

1.Заповніть порівняльну таблицю, користуючись текстом підручника (с.118-123)

План	Афіни	Спарта
Область, де були  розташовані
Основні верстви населення
Ким встановлені закони держави
Які верстви населення брали участь в управлінні державою
Які верстви населення не брали участь в управлінні державою?
Спосіб управління державою

   Завдання №2. Заповнити пропуски в таблиці «Реформи в Афінах» (письмово)

 

Солон	поділив усе вільне населення на ……..
Народні збори	………..орган влади, брали участь …….
Рада суддів	складалася з ….. громадян, що досягли ………
Пісістрат	роздавав…….. біднякам, але запровадив……
Клісфен	поділив країну на ……
Рада п’ятисот	складалася з представників….

В кінці зробити висновок: Чим схожий та чим відрізняється суспільний устрій Афін і Спарти?

5 тема ВКЛ ЗНО

 

Презентація Велике Князівство Литовське перегляньте будь ласка.

4 тема Галицько-Волинська держава

4 тема ЗНО Галицько-Волинська держава презентація

Практичне заняття №3. Порівняння умов виникнення і розвитку стародавніх цивілізацій

 

Порівняння умов виникнення та розвитку стародавніх цивілізацій. Практична робота 3. 6 клас

Автор

Оберіть для дослідження й порівняння дві стародавні цивілізації: Давній Єгипет і Персія, міста-держави Шумеру та Китай, Фінікія та Індія, Ізраїльсько-Юдейське царство й Давня Індія (можете утворити пари країн самостійно, але так, щоб групи досліджували різні цивілізації)

(ПРИКЛАД ЗАПОВНЕННЯ ТАБЛИЦІ)

Критерії порівняння	Країна Єгипет	Країна Персія
Які природні умови сприяли розвиткові цивілізації?	Долина Нілу, родючий мул, що наносила річка під час повені	Посушливі плоскогір'я і гірські долини
Якими були основні заняття населення?	Землеробство, присадибне скотарство	Землеробство в гірських долинах, скотарство
Коли виникла держава?	3000 р. до н. е.	550 р. до н. е.
Хто стояв на чолі держави?	Фараон	Цар
З яких суспільних верств складалося населення?	Фараон, номархи, військо, жерці, писарі, наглядачі, ремісники, селяни, раби	Цар, сатрапи, жерці, військо, писарі, ремісники, селяни, раби
Які найвідоміші споруди, пам`ятки знаходяться на території цих цивілізацій?	Сфінкс, піраміда Хеопса, Храм в Карнаці,Храм в Луксорі та інші.	Царський паац в Сузах, царська дорога.
Якими були релігійні вірування?	Віра в багатьох богів, на їх честь створювали гігантські храми і статуї	Віра в багатьох богів, на їх честь створювали гігантські храми і статуї, релігія - зороастризм.

Таблицю заповнити в зошитах і скинути до 20:00 цього ж дня. 

Успіху!